Зміни в законодавстві, що діють з листопада 2018 року

Головна / Новини компанії / Зміни в законодавстві, що діють з листопада 2018 року

Із 1 листопада набула чинності нова Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 25.09.18 р. № 103 (далі – Інструкція № 103), та втратила чинність Інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 01.06.11 р. № 174. Зокрема, Інструкцією № 103: установлено: порядок і вимоги до здійснення банками (філіями, відділеннями) (далі – банки) касових операцій у національній та іноземній валюті; вимоги до оформлення банками касових документів та оброблення банкнот (монет); порядок здавання та отримання банками готівки національної валюти в Нацбанку; порядок видачі (приймання) банками банкнот у касетах, обміну пошкоджених спеціальним розчином банкнот гривні; регулюються взаємовідносини банків із питань здійснення касових операцій із Нацбанком, іншими банками та клієнтами банків. Небанківські фінустанови та Укрпошта зобов’язані виконувати вимоги Інструкції № 103 у частині переказу готівки в гривні із застосуванням ПТКС, а також оформлення касових документів.

Інструкцією № 103 регулюються такі касові операції: приймання через касу банку готівки національної та іноземної валюти (далі – готівка) від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки юридичних і фізичних осіб або на рахунок банку; видача готівки клієнтам з їхніх рахунків через касу банку; приймання від фізичних та юридичних осіб готівки для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівці через операційну касу банку; отримання банком у Нацбанку підкріплення готівкою, здавання придатної та не придатної до обігу готівки; вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження до Нацбанку; обмін клієнтам не придатних до обігу та вилучених з обігу банкнот (монет) гривні на придатні, монет на банкноти, банкнот на монети, банкнот (монет) одних номіналів на банкноти (монети) інших номіналів; оброблення готівки; прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Інструкцією № 103 затверджено нові вимоги, зокрема: до визначення банком у внутрішніх положеннях (інструкціях), системи контролю за касовими операціями, порядку звіряння готівки під час ревізії цінностей, роботи із цінними паперами (далі – ЦП) та цінностями, що мають вартість, які зберігаються у сховищах; інформування банком клієнтів через інформаційні матеріали, розміщені в доступному для них місці; оформлення касових документів у разі сплати платежів за адміністративні послуги та за рахунками умовного зберігання (ескроу).

До 1 грудня банки зобов’язані розробити (унести зміни до діючих) та затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, а до їх затвердження – керуватися в роботі відповідними діючими положеннями. Із 1 листопада розрахунки за операціями з облігаціями внутрішньої державної позики України, стороною яких є нерезидент, здійснюються з урахуванням особливостей, установлених постановою Правління НБУ від 18.09.18 р. № 100.

Так, за правочином щодо ЦП, укладеним поза фондовою біржею, стороною якого є нерезидент, розрахунки можуть здійснюватися за принципом «поставка ЦП проти оплати», «поставка ЦП без оплати» або «оплата проти поставки ЦП» виключно, якщо другою стороною такого правочину є банк, який діє від свого імені та за свій рахунок, або нерезидент. В інших випадках, коли стороною правочину є нерезидент, депозитарій Нацбанку обслуговує розрахунки за такими правочинами щодо ЦП тільки за принципом «поставка ЦП проти оплати» і тільки в разі їх укладення на фондовій біржі (п. 49 гл. 5 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 21.12.17 р. № 140).

Із 1 листопада по 31 грудня 2018 року застосовуються нові Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затверджені рішенням Нацкомзв’язку від 18.09.18 р. № 488. Зокрема, для населення (як міст та райцентрів, так і сіл та селищ міського типу) підвищилася місячна абонплата за користування телефонним апаратом із погодинною оплатою місцевих розмов. Документом затверджено також граничні тарифи на зазначені послуги на період із 1 січня 2019 року.

Установлено, що оператори мають право знижувати Граничні тарифи, але не нижче рівня собівартості відповідної послуги. Із 4 листопада набуває чинності Порядок виконання митних формальностей на повітряному транспорті, розроблений на виконання ч. 2 ст. 246 Митного кодексу, зокрема: митний контроль повітряних суден (далі – ПС) і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, здійснюється виключно органом доходів і зборів у формах та обсязі, визначених за результатами застосування системи управління ризиками, у тому числі із використанням інформаційних технологій, і завершується митним оформленням; органи доходів і зборів у пунктах пропуску для повітряного сполучення взаємодіють із держорганами, які здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний контроль, контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, координують їхню роботу в зонах митного контролю.

Документом визначено особливості митного контролю та оформлення ПС, що виконує міжнародний рейс; контролю за реекспортом/реімпортом ПС тощо (наказ Мінфіну від 03.08.18 р. № 671). Із 5 листопада набуває чинності оновлене Положення про систему BankID Нацбанку, затверджене постановою Правління НБУ від 30.08.16 р. № 378, у редакції постанови Правління НБУ від 03.10.18 р. № 105.

Положенням визначається порядок функціонування національної системи електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб (далі – система), підключення, зупинення та відновлення роботи абонентів системи, передачі ідентифікаційних даних у системі.

Положенням розширюються можливості використання дистанційної ідентифікації фізосіб через систему суб’єктами надання адміністративних послуг, банками та небанківськими установами, а також оновлюється порядок підключення до системи та умови користування нею. Із 7 листопада довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – платежі), видаватиметься відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.18 р. № 733. За вибором платника: подається заява про надання довідки: у паперовій формі – до ДПІ за основним місцем його обліку або до контролюючого органу, уповноваженого на погашення податкового боргу; в електронній – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету (далі – е-кабінет).

У заяві платник повинен посилатися на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, та зазначати найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого подаватиметься довідка; видається довідка – у паперовій формі (платник або його законний чи уповноважений представник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано заяву) або електронній (через приватну частину е-кабінету) з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155. Із 7 листопада набуває чинності Закон від 05.10.17 р. № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

Згідно із Законом № 2155 електронна довірча послуга (далі – ЕДП) – це послуга, що надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб’єктів, які довіряють надавачу ЕДП надання такої послуги. Закон № 2155 регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень у процесі надання, отримання ЕДП, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері ЕДП, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.

Суб’єктами відносин у цій сфері є: користувачі та надавачі ЕДП; органи з оцінки відповідності; засвідчувальний центр; центральний засвідчувальний орган (далі – ЦЗО); контролюючий орган. До складу ЕДП входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження: чинності сертифіката електронного підпису чи печатки, сертифіката автентифікації веб-сайту, електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов’язаних із цими послугами.

Кожна така послуга може надаватися як окремо, так і в сукупності. Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях: не повинні містити власноручного підпису згідно із законодавством, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких обробляються такі електронні дані, може здійснюватися з використанням ЕДП або без отримання таких послуг за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії про порядок їх електронної ідентифікації; повинні містити власноручний підпис, а також автентифікація у складових інформаційних систем, у яких обробляються електронні дані, та володільцями інформації в яких є органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинна здійснюватися з використанням кваліфікованих ЕДП.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, держреєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, які здійснюють функції держреєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а в разі набуття, зміни чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) або печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Порядок використання ЕДП у вищеназваних суб’єктах установлює КМУ.

КЕП – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Обов’язкові вимоги до надання кваліфікованої ЕДП зі створення, перевірки та підтвердження КЕП чи печаток, а також порядок перевірки їх дотримання установлюються КМУ. Ідентифікація фізособи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, що унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи (ч. 2 ст. 22).

Кваліфікований надавач ЕДП: зобов’язаний під час перевірки цивільної правота дієздатності юрособи ознайомитися з інформацією про юрособу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), а також пересвідчитися, що обсяг її цивільної правота дієздатності є достатнім для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа; здійснює під час формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа ідентифікацію особи уповноваженого представника юрособи відповідно до цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень за документом або за даними з ЄДР, що визначають повноваження представника (ч. 5, 6 ст. 22).

Електронні дані з накладеним ЕЦП, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після 7 листопада 2018 року електронними даними зі створеним КЕП, але не пізніше 7 листопада 2020 року. ЕЦП та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані згідно із Законом № 852, до 7 листопада 2018 року застосовуються користувачами ЕДП, кваліфікованими надавачами ЕДП, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як КЕП та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше 7 листопада 2020 року. Із 7 листопада втрачає чинність Закон від 22.05.03 р. № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» (далі – Закон № 852).

Також унесено зміни до деяких законів України, зокрема: до ст. 7 Закону від 20.05.99 р. № 679-XIV. Нацбанк створює засвідчувальний центр для внесення відомостей про юросіб та фізосіб-підприємців, які мають намір надавати ЕДП у банківській системі України та під час переказу коштів, до Довірчого списку, а також визначає порядок надання та використання ЕДП у банківській системі України та в разі здійснення переказу коштів; до ст. 7 Закону від 22.05.03 р. № 851-IV. Оригіналом електронного документа вважатиметься електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155. Закон № 2155 направлений на реформування законодавства у сфері використання відкритих ключів та надання ЕДП з урахуванням досвіду Євросоюзу, визнання в Україні ЕДП, які надаються їх іноземними постачальниками. Очікується, що це забезпечить активний розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію України у світовий електронний інформаційний простір.

Із 7 листопада у зв’язку з набуттям чинності Закону № 2155 унесено зміни до деяких актів КМУ, зокрема: до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 05.07.04 р. № 830. Витяг в електронній формі про наявність чи відсутність запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі – Реєстр) про обтяження, зміну обтяження, відступлення прав на предмет обтяження, передачу, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної надається фізичній чи юридичній особі, яку ідентифіковано шляхом використання КЕП чи печатки (п. 30); пп. 3 п. 2 розпорядження КМУ від 26.10.16 р. № 789. Сервісна послуга з інформування про реєстраційні дії у Державному реєстрі прав щодо поданих заяв у сфері держреєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень надається виключно за умови використання КЕП.

Низку постанов КМУ визнано такими, що втратили чинність (постанова КМУ від 10.05.18 р. № 356). Із 7 листопада набуває чинності Порядок використання ЕДП в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності, затверджений постановою КМУ від 19.09.18 р. № 749 на виконання ч. 3 ст. 17 Закону № 2155. Організацію використання кваліфікованих ЕДП у державній установі забезпечує відповідальний підрозділ або працівник, визначений рішенням такої установи (її керівника).

Низку постанов КМУ визнано такими, що втратили чинність. Із 7 листопада набуває чинності Порядок, затверджений постановою КМУ від 10.10.18 р. № 821 на виконання ч. 12 ст. 31 Закону № 2155. Документом визначено механізм передачі на зберігання ЦЗО кваліфікованих сертифікатів електронного підпису, електронної печатки та автентифікації веб-сайту, документованої інформації кваліфікованим надавачем ЕДП у разі припинення його діяльності з надання таких послуг, а також передачі її на архівне зберігання. ЦЗО розглядає повідомлення про припинення надання кваліфікованих ЕДП та погоджує план припинення діяльності протягом 15 робочих днів (далі – р. д.) з дня його реєстрації.

Кваліфікований надавач ЕДП складає акт приймання-передачі документованої інформації на зберігання до ЦЗО за формою додатка до Порядку та передає документи: в електронній формі – протягом 10 р. д. з моменту прийняття рішення ЦЗО про виключення кваліфікованого надавача з Довірчого списку; на папері – протягом 20 р. д. із зазначеного моменту. Із 7 листопада набувають чинності обов’язкові вимоги до Довірчого списку, затверджені постановою КМУ від від 26.09.18 р. № 775 на виконання ч. 2 ст. 35 Закону № 2155. Довірчий список – це перелік кваліфікованих надавачів ЕДП та інформації про послуги, що ними надаються.

Кваліфіковані надавачі несуть відповідальність за правильність відомостей, що подаються ЦЗО для внесення до Довірчого списку. Список публікується в безпечному режимі з обов’язковим додаванням електронної печатки ЦЗО у вигляді, придатному для автоматизованої обробки, із збереженням та захистом даних, які містяться в ньому. Інформація, що міститься в Довірчому списку, є відкритою, актуальною та оновлюється раз на три місяці або в разі внесення змін. До Довірчого списку забезпечується цілодобовий доступ через телекомунікаційні мережі загального користування.

Із 7 листопада Адміністрація Держспецзв’язку: здійснює держконтроль за дотриманням законодавства у сфері ЕДП; погоджує регламенти роботи ЦЗО, засвідчувального центру, кваліфікованих надавачів ЕДП, а також надавачів таких послуг та юросіб, фізосіб-підприємців, які мають намір надавати кваліфіковані ЕДП; установлює вимоги до безпеки та захисту інформації для кваліфікованих надавачів ЕДП та їх відокремлених пунктів реєстрації; погоджує проекти (завдання) створення та розвитку інформаційно-телекомунікаційних систем, систем спецзв’язку, систем електронного документообігу (у частині захисту інформації), в яких оброблятимуться державні інформаційні ресурси та інформація, захист якої передбачено законом, ПТК надавачів ЕДП, засвідчувального центру та ЦЗО (у частині захисту інформації), організовує проведення їх експертної оцінки; проводить планові та позапланові перевірки кваліфікованих надавачів ЕДП, їхніх відокремлених пунктів реєстрації, засвідчувального центру, ЦЗО з питань дотримання вимог законодавства у сфері ЕДП.

Адміністрації Держспецзв’язку надано право звертатися до суду в разі виникнення спорів із питань організації спецзв’язку та захисту інформації, криптографічного та технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, спорів у сфері ЕДП, а також з інших спорів (постанова КМУ від 19.09.18 р. № 750). Із 7 листопада накладається КЕП: керівника або іншої уповноваженої особи емітента – на глобальний сертифікат і тимчасовий глобальний сертифікат; керівника або іншої уповноваженої особи компанії з управління активами, уповноваженої особи корпоративного інвестиційного фонду – на глобальний сертифікат у разі емісії акцій корпоративного інвестиційного фонду, що здійснюється з метою спільного інвестування; уповноваженої особи засновників – на тимчасовий глобальний сертифікат у разі створення акціонерного товариства (абзаци другий – четвертий п. 2 Положення, затвердженого рішенням НКЦПФР від 30.07.13 р. № 1332) (рішення НКЦПФР від 03.05.18 р. № 293).

Із 7 листопада набуває чинності наказ Мін’юсту від 12.06.18 р. № 1827/5, яким унесено зміни до нормативних документів міністерства з метою приведення їх у відповідність до Закону № 2155, зокрема: доступ до Єдиного реєстру довіреностей здійснюється з використанням КЕП із застосуванням засобів КЕП, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (далі – засоби КЕП) (абзац другий п. 6.1 Положення, затвердженого наказом Мін’юсту від 28.12.06 р. № 111/5); нотаріус засвідчує справжність КЕП, ураховуючи положення порядку вчинення нотаріальних дій з використанням КЕП або печатки (п. 8 гл. 7 розд. II Порядку, затвердженого наказом Мін’юсту від 22.02.12 р. № 296/5); на постанову про виконавче провадження у формі електронного документа накладається КЕП із застосуванням засобів КЕП (абзац чотирнадцятий п. 7 розд. I Інструкції, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.12 р. № 512/5); на управлінські документи в електронній формі накладається КЕП чи печатка (п. 11 гл. 7 розд. II).

У разі надходження сканованих документів їх роздруковують на папері та у верхньому полі документа надписують «Отримано в електронній формі» (п. 4 гл. 23 розд. III Правил, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.15 р. № 1000/5); у день формування заяви про держреєстрацію юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юрособи, в електронній формі суб’єкт держреєстрації реєструє таку заяву, накладає КЕП із застосуванням засобів КЕП та надсилає примірник опису з кодом доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів заявникові на його електронну адресу (п. 5 розд. IV Порядку, затвердженогонаказом Мін’юсту від 09.02.16 р. № 359/5).

Із 7 листопада змінюється спосіб підписання розпорядження та інформаційного повідомлення при обміні інформацією між депонентом та депозитарною установою, між клієнтом та Центральним депозитарієм. Накладається КЕП розпорядника рахунка (для інформаційного повідомлення – КЕП уповноваженої особи Центрального депозитарію або депозитарної установи) – у разі надання розпорядження та інформаційного повідомлення у формі електронного документа. Цілісність наданого розпорядження та інформаційного повідомлення, а також ідентифікація підписувача здійснюються шляхом перевірки КЕП (абзац п’ятий п. 1 гл. 3 розд. V Положення, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.13 р. № 735) (рішення НКЦПФР від 10.07.18 р. № 451).

Із 7 листопада уточнюється порядок подання арбітражними керуючими обов’язкових відомостей (інформації) через онлайн-систему електронної звітності арбітражних керуючих. Форма повідомлення вважається поданою з моменту проставляння КЕП арбітражного керуючого із застосуванням засобів КЕП чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, та надходження підписаної форми до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (абзац третій розд. ІІ Порядку, затвердженого наказом Мін’юсту від 18.01.13 р. № 130/5) (наказ Мін’юсту від 12.09.18 р. № 2936/5).

Із 16 листопада набуває чинності Закон від 18.09.18 р. № 2545-VIII «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях». Зокрема: материнські підприємства у видобувних галузях, які зареєстровані в Україні та за законодавством складають консолідовану фінзвітність, зобов’язані складати та подавати до Мінвугілля консолідований звіт про платежі на користь держави (ст. 9); суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях (а саме: фізособа-підприємець чи юрособа, яка користується надрами для геологічного вивчення, видобуває корисні копалини загальнодержавного значення (далі – корисні копалини), виконує роботи, передбачені угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин, здійснює транспортування трубопроводами вуглеводнів, далі – СГ), розкривають свої звіти (консолідовані звіти) про платежі на користь держави щорічно, не пізніше 1 вересня року, що настає після звітного періоду, та залишають їх публічно відкритими протягом щонайменше 3 років із дня розкриття (ст. 12).

Першим обов’язковим звітним періодом є 2018 рік. СГ та материнські підприємства у видобувних галузях, які є суб’єктами розкриття інформації, несуть відповідальність: за нерозкриття інформації або порушення строків її розкриття, передбачених ст. 12 цього Закону, сплачується штраф у розмірі 5 тис. НМДГ (85 тис. грн.); розкриття звіту (консолідованого звіту) про платежі на користь держави, що містить неповну інформацію про діяльність такого СГ, передбаченого ст. 6 цього Закону, порушення встановленого порядку розкриття інформації, передбаченого ст. 12 цього Закону, сплачується штраф у розмірі 2 тис. НМДГ (34 тис. грн.) (ст. 14). Законом унесено зміни: до ст. 2123 КУпАП. За нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Закону № 2545 на посадових осіб накладається штраф у розмірі від 20 до 60 НМДГ (від 340 до 1 020 грн.); Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Уточнено значення терміна «звіт про платежі на користь держави». Установлено, що порядок та строки подання СГ, які провадять діяльність у видобувних галузях, звіту про платежі на користь держави, склад та форми такого звіту визначаються відповідно до Закону № 2545 (ч. 2 та 4 ст. 11).

Протягом 90 днів з дня набуття чинності Закону № 2545 (тобто до 15 лютого 2019 року): СГ, які провадять діяльність у видобувних галузях, мають направити до Мінвугілля інформацію про істотні умови угод про користування надрами (крім угод про умови користування надрами) разом з відповідними витягами з таких угод для оприлюднення; на офіційному веб-сайті Держгеонадра розміщуються копії спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спецдозвіл), угод про умови користування надрами та додатків до них (у т. ч. зміни до програм робіт), інформація про заяви на отримання спецдозволів, заяви про проведення підготовки ділянок надр до аукціонів із продажу спецдозволів, а також про будь-які зміни до зазначених документів.

Із 24 листопада набуває чинності Закон від 15.05.18 р. № 2418-VIII, яким з метою спрощення процедури іноземного інвестування в Україні, запровадження правильного правового режиму обліку права власності на ЦП клієнтів глобальних зберігачів або інших фінансових посередників унесено зміни: до Закону від 30.10.96 р. № 448/96-ВР. НКЦПФР уповноважили встановлювати вимоги до іноземних фінустанов, які можуть відкрити рахунок у ЦП номінального утримувача в депозитарній установі (п. 3713 ст. 7); надали право у разі нерозкриття номінальним утримувачем інформації у передбачених законом випадках заборонити або обмежити проведення всіх або окремих депозитарних операцій на його рахунку в ЦП до усунення порушення (п. 55 ст. 8); Закону від 23.02.06 р. № 3480-IV.

Визначено особливості реєстрації переходу права власності на ЦП, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача, а також порядку розкриття інформації про власників значних пакетів акцій за відповідним рахунком; Закону від 14.10.14 р. № 1702-VII. Установлено особливості проведення депозитарними установами ідентифікації та верифікації у разі відкриття та функціонування рахунка в ЦП номінального утримувача. Із 24 листопада у зв’язку з набуттям чинності Закону № 2418-VIII визнано таким, що втратив чинність, Порядок надання дозволу на розміщення та/або обіг ЦП українських емітентів за межами України, затверджений рішенням НКЦПФР від 20.06.13 р. № 1105 (рішення НКЦПФР від 28.08.18 р. № 593).

До 1 грудня укладаються: договори між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електроенергії – шляхом приєднання споживачів до публічних договорів на умовах чинних договорів про постачання електроенергії та користування нею, укладених з відповідними постачальниками електроенергії за регульованим тарифом. Форма заяви-приєднання додається до цієї постанови; договори про надання послуг із розподілу електроенергії між операторами систем розподілу (далі – ОСР) та споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Споживачам, приєднаним до мереж ОСР/ОСП, що не мають права на універсальну послугу, разом із заявою-приєднанням до договору споживача про розподіл електроенергії можуть надаватися паспорти точок розподілу; договори про надання послуг із розподілу електроенергії між електропостачальником та учасниками ринку, які отримали ліцензію на діяльність із розподілу електроенергії, – шляхом приєднання електропостачальника до такого договору за ініціативою ОСР (відповідно до Правил, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.18 р. № 312).

Детальніше за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-izmeneniya-v-zakonodatelstve-dejstvuyushhie-s-noyabrya-2018-goda?utm_campaign=kadrov-dokumenti-dlya-tru&utm_source=sendpulse&utm_medium=email&spush=YXVkaXQtY2VudHJAdWtyLm5ldA==